Монтаж перемичок

Перемички в цегляних стінах - види та правила установки У суцільній цегляній стіні навантаження розподіляється рівномірно, а в стіні з прорізами під вікна або двері необхідно передбачити перемички, які закріплять верхній край прорізу.

Влаштування перемичок

Частина стіни призначена для установки вікон і дверей в цегельній кладці, називається прорізом. Верхній край прорізу необхідно закріпити перемичкою. Вибір того чи іншого варіанту перемички залежить від статичного та динамічного навантаження яке передається на неї, і розташоване безпосередньо над даною перемичкою. В якості перемички використовують збірні залізобетонні конструкції перемичок, які розрізняються довжиною, несучою здатністю і т.д.; монолітні залізобетонні перемички; влаштовують лучкові, рядові, клинчасті або арочні перемички у вигляді цегляної кладки. Для цього застосовують розчини підвищеної міцності (марка розчину для перемички повинна бути на порядок вище, ніж при кладці основної стіни), передбачають закладання арматурних стержнів, з допомогою яких буде підтримуватися нижній ряд цеглин.

Види перемичок:

а - середня;

б - клинчатая;

в - лучкова;

р - лучкова арочна

Вибір форми перемички залежить від архітектурного рішення будівлі.

Незалежно від форми перекриття, викладаючи перемички, всі шви повністю заповнюють розчином, оскільки необхідно враховувати, що кладка такого роду працює не тільки на стиск, але і на прогин. При недостатньому заповненні вертикальних і поздовжніх швів під впливом навантаження цегла зсувається, і в результаті цього кладка руйнується.

Рядові перемички викладають тільки з повнотілої цілої цегли, дотримуючись правил перев'язки для звичайної кладки і дотримуючи горизонтальність рядів. Висота рядової перемички може становити 4-6 рядів кладки, а довжина повинна бути на 50 см більше ширини отвору. Під нижнім рядом цегли слід укласти 3 арматурних стержня (діаметром 10 А400С), які накривають шаром розчину 2-3 мм. Це необхідно для того, щоб основні розтягуючі зусилля, неминучі в кладці, падали на арматуру. Кінці стержнів закладають в простінки прорізів на 200-250 мм і закріплюються навколо цегли. Рядові перемички влаштовують з використанням тимчасової опалубки з дощок товщиною 30-50 мм.

Клинчасті перемички викладають з керамічної цегли, утворюючи клиноподібні шви. Товщина швів з низу перемички становить не менше 5 мм, вгорі - не більше 25 мм. При прольотах більше 2 м ці різновиди перемичок не викладаються. Кладку здійснюють поперечними рядами, які повинні спиратися на опалубку, підтримувану попередньо встановленою опалубкою.

Монтаж арочної перемички виконується наступним чином:

стіну підмуровують до рівня перемички, викладаючи при цьому "п'яту" з підготовленої сформованої цегли (так називається опорна частина перемички).
з допомогою шаблону (рис. 4 шаблон для розмітки п'яти: 1 - п'ята; 2 - шаблон п'яти; 3 - зворотний шаблон п'яти; R - радіус п'яти) визначають напрямок опорної площини;
На опалубці необхідно розмітити ряди кладки з урахуванням того, що їх кількість повинна бути непарною (товщина шва приймається в розрахунок), цеглини що формують перемичку вкладаються по горизонталі. Центральний непарний ряд є замковим і знаходиться в центрі перемички у вертикальному положенні.
Кладку здійснюють рівномірно й одночасно з 2 сторін від заснування (п'яти) до замка, який заклинюється центральною непарною цеглою.
Арочні перемички, арки і склепіння викладаються таким же чином, як і клинчасті. При цьому необхідно стежити, щоб шви між рядами розташовувалися строго під кутом 90° до кривої лінії, яка одночасно є нижньою поверхнею арки і зовнішньою поверхнею кладки. Шви повинні мати клиноподібну форму, тобто звужуючись донизу і розширюючись догори, оскільки в арках і склепіннях зусилля від навантаження змінює свій напрямок і розподіляється по дотичній до кривої арки. При цьому ряди цегли стають перпендикулярно до напряму векторів тиску.
У ході кладки необхідно контролювати напрямок радіальних швів, що перевіряють з допомогою шнура, який закріплюють у центрі арки, і правильність укладання кожного ряду, використовуючи цей же шнур і шаблон-косинець, сторона якого виконана з обрисом, що повторює кривизну арки. Щоб нижня опалубка в момент її видалення рівномірно опустилася, бокову опалубку підпирають клинами, ослаблення яких забезпечує опускання опалубки.

Терміни витримування перемичок на опалубці залежать від температури повітря, марки розчину:

Крамічні перемички

Керамічна перемичка MDA

Попередньо натягнуті перемички шириною 12 см і висотою 6,5 см мають керамічне покриття. Призначені для покриття простору над вікнами і дверями без теплових мостів. Для монтажу перемичок МDА не потрібно додаткові підйомні технології, що значно пришвидшує установлення. Простір над встановленими перемичками можна замурувати або залити бетоном.

Технічні характеристики

Керамічні перемички MDVE

У перемичках типу MDVE наявний керамічний шар. Висота такої перемички відповідає висоті цегли 23,8 см, що забезпечує швидкість і легкість монтажу. Ширина перемички - 8 см.

Технічні характеристики

Керамічні перемички MDVA

Попередньо натягнуті перемички мають керамічний шар шириною 9 см і висотою 6,5 см. Перемички такого типу використовуються для закриття отворів у перегородках. Перемички типу MDVA є дуже легкими і при необхідності їх можна зменшити до потрібного розміру безпосередньо на будівництві. Простір над умонтованими перемичками може бути замурований або залитий бетоном.

Технічні характеристики

Керамічні перемички STRONG

Попередньо натягнуті перемички такого типу шириною 11,5 см і висотою 7,1 см з керамічним покриттям призначені для перекриття віконних та дверних отворів. Для монтажу керамічних перемичок STRONG нема потреби у додатковій підйомній техніці, що значно пришвидшує процес монтажу. Простір над вмонтованими перемичками може бути замурований або залитий бетоном. Технічні характеристики

Конструювання перемичок з автоклавного ніздрюватого бетону.

Перемички використовуються для перекриття віконних і дверних прорізів у зовнішніх і внутрішніх стінах і перегородках. Перемички можуть бути збірними або монолітними залізобетонними. Перемички можуть також виконуватись з U-подібних блоків з ніздрюватого бетону із заповненням монолітним бетоном, а також з деревини та металевих прокатних кутиків. Перемички з деревини використовуються для невеликих отворів, як правило менше 1000 мм. У всіх випадках необхідно виконувати розрахунок опорної зони перемички на зминання. Для перекриття отворів у стінах на основі газобетонних блоків застосовується такі типи перемичок: перемички, що влаштовуються з газобетонних блоків за допомогою металевих кутиків; перемички, що виготовляються на будівельному майданчику з U-блоків; перемички з важкого бетону; перемички з армованого ніздрюватого бетону.

Перемички що виконуються з використанням U-подібних блоків.

При проектуванні перемичок з U-подібних газобетонних блоків треба виходити із загальних правил проектування залізобетонних конструкцій. У цьому випадку U-подібні блоки з АНБ виконують роль опалубки, а перемичку утворює залитий у цю опалубку бетон ( рис..2.4-1-2.4-2). Монтаж перемички з U-подібних блоків здійснюється на знімній дерев’яній опалубці. Перемички необхідно проектувати якомога жорсткішими (прогин ≤ L/400 прольоту) для запобігання деформацій кладки на опорній поверхні. У випадку виготовлення перемички для зовнішньої стіни, в U-подібні блоки встановлюється шар утеплювача з пінополістиролу. Для перемичок з U-подібних блоків довжина опорних поверхонь складає 300 мм (рекомендована), мінімальна – 200 мм. У разі довгих перемичок і великих навантажень у деяких випадках рекомендується використовувати опорну поверхню більшої довжини, щоб місцеве вертикальне навантаження не перевищувало граничного допустимого навантаження кладки, яка знаходиться під перемичкою. Опорні поверхні мають бути рівними та виготовленими з цільних блоків. Блоки опорної поверхні і попереднього ряду необхідно склеїти цілісним швом (не залишаючи повітряного прошарку). Довжина цілісного шва повинна складати не менш двократної довжини опорної поверхні, тобто близько 600 мм. При ширині отворів, що перекриваються, понад 2,5 м, залізобетонні перемички виготовляють на місці, над віконним отвором. Для цього встановлюють дерев'яний щит з опорою. U-подібні блоки встановлюють на дерев'яний щит у стик і спирають на стіну. Блоки склеюють між собою клейовим розчином кладки, отримуючи незнімну опалубку з газобетону. При виготовленні перемички для зовнішньої стіни, в U-подібний блок укладають теплоізоляцію (пінополістирол або мінеральну вату). Потім поміщають арматурний каркас і вкладають бетонну суміш. Довжина спирання перемичок на стіни їх газобетонних блоків повинна бути не менше 250 мм. Вигляд і кількість арматури, клас бетону такої перемички залежить від величини прогону, навантаження і визначається розрахунком для такого типу конструкцій .

При виконанні перемички, що перекриває два або більше отворів, також використовують U-подібні блоки як опалубку. Слід передбачити збільшення площі спирання перемички на несучу стіну або виконати залізобетонні стовпчики для сприйняття навантаження від перемички. Враховуючи невеликий перетин стовпчиків і інтенсивність армування, фракція крупного заповнювача бетону повинна складати 5-10 мм, консистенція бетонної суміші – лита, отримана шляхом додавання суперпластифікаторів. Рекомендований клас бетону – С20/25. У роботі проведено комплекс проектних досліджень з розрахунку конструювання перемичок на основі U- подібних блоків під різні варіанти прогонів і різне навантаження – у тому числі в умовах спирання плит перекриття і виключно для роботи самонесучої стіни. Фактично ці матеріали є робочими кресленнями, якими можна користуватися безпосередньо.

Перемички з армованого ніздрюватого бетону.

Перемички з армованого ніздрюватого бетону При одношаровому виконанні стін з газобетонних блоків дверні та віконні прорізи, як правило, не мають чверті. Кріплення віконних і дверних коробок рекомендується виконувати з використанням спеціальних кріпильних виробів для ніздрюватого бетону. Проміжок між прорізом і віконною (дверною) коробкою заповнюється монтажною піною, на відкосах влаштовується штукатурний шар. Підвіконну частину зовнішньої стіни слід захищати відливом з покрівельної сталі. Проектування з’єднувальних швів місць примикань віконних блоків до конструкцій стін необхідно здійснювати з урахуванням вимог ДСТУ Б В.2.6-79. В одношарових стінах з газобетонних блоків можуть влаштовуватись чверті у віконних прорізах шляхом їх випилювання у блоках, які обрамляють віконний проріз. При розрахунку повинні бути враховані навантаження від ваги стін, плит перекриття та експлуатаційне навантаження. Розрахунки необхідно виконувати відповідно до вимог діючих нормативних документів. Вузол виконання армованої перемички із ніздрюватого бетону наведений на рисунку 2.4-7. Армовані брускові перемички з ніздрюватого бетону автоклавного тверднення наведено у додатку 3. Брускові перемички виробляються з ніздрюватого бетону марки середньої густиною D500 та класом міцності на стиснення В2,5.

Стандартні залізобетоні перемички та їх теплоізоляція.

Можливе (за розрахунком) використання стандартних залізобетонних перемичок з урахуванням підсилення поверхонь спирання. За розрахунками термічного опору теплопередачі зовнішній бік перемички треба утеплювати як мінімум 100 мм АНБ. За відсутності зовнішнього утеплювального шару бажано між збірною перемичкою й утеплювачем з АНБ передбачити шар ефективного утеплювача з пінополістиролу, мінеральної вати або піноскла з метою запобігання місткам холоду (рис.2.4-4).

Збірні перемички можуть бути рознесені на блоки стіни із заповненням розриву високоефективним утеплювачем. Перемички для невеликих віконних та дверних прорізів у внутрішніх стінах (як правило не більше 1100 мм) можуть бути виконані за допомогою металевого прокату – швелери, кутники, тощо (рис.2.4.-5).

Конструювання отворів у конструкціях, ніш, штраб, вентканалів.

Необхідні великі отвори для прокладання сантехнічних комунікацій виконуються за кресленнями кладки, використовуючи блоки різної товщини або випилюючи необхідні частини для кладки за допомогою пил – ручних або механічних. Враховуючі відсутність апробованих технічних рішень з природньої вентиляції, вертикальні канали рекомендовано виконувати з важкого бетону або цегли. Конструкції таких каналів з АНБ повинні ізолюватися довговічними і надійними штукатурними розчинами і герметиками і обов’язково проходити випробування на повітропроникність. Можливо використовувати канали з АНБ в комбінації з трубами із неіржавіючої сталі для димоходів

Дюбелі та елементи фіксації меблів, навіски обладнання

Дюбелі використовуються переважно у 2 випадках – для навішування внутрішнього інтер’єрного обладнання (антресолі меблів, сантехприлади тощо), А також для кріплення навісних фасадів в багатошарових конструкціях стін. При цьому треба користуватися результатами випробувань конкретних або типових дюбелів в кладці з АНБ. Наприклад випробування одного з прикладів показали наступні дані щодо зусилля на висмикування з кладки з блоків з АНБ (таблиця 2.3). Антикорозійний захист кріпильного приладдя. Кріпильне приладдя, що використовується в блоках з ніздрюватого бетону, повинно мати належний антикорозійний захист. Це важливо для кріпильного приладдя, що використовується на зовнішній поверхні зовнішніх стін і в холодних приміщеннях. Згідно вимог СНиП 2.03.11- 85 для антикорозійного захисту закладних елементів рекомендується цинкове покриття (гаряче цинкування) завтовшки 60…100 мкм. Товщина шару цинкування цвяхів, болтів та гайок повинна бути не менш 20…40 мкм. У сухих внутрішніх приміщеннях можна використовувати призначене для внутрішніх умов приладдя, хоча і в цьому випадку цвяхи і шурупи, що прикріплюються безпосередньо до ніздрюватого бетону, мають бути оцинкованими. Таким чином, користуючись результатами випробувань виробника, треба в залежності від проектного завдання і пов’язаних з ним навантажень підбирати марку і конструкцію дюбеля. Якщо результати розрахунків показують що зусилля на дюбель перевищують можливості матеріалу, рекомендовано його з’єднання з монолітними поясами і прихованими колонами з важкого бетону, або анкерними монолітними включеннями з важкого бетону.